info@paranich.kiev.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Консультації

Про виконання керівником підприємства своїх посадових обов’язків під час відпустки, у період тимчасової непрацездатності та інший неробочий час

Кодексом законів про працю, іншими нормативними документами, що регулюють виконання посадових обов’язків керівниками підприємств, установ та організацій належними чином не врегульовано питання можливості продовження або необхідності припинення керівником підприємства (директором) виконання своїх посадових обов’язків у період перебування у щорічній відпустці, під час тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою тощо. На практиці часто зустрічаються випадки, коли керівники підприємств у таких випадках не призначають інших осіб для тимчасового заміщення відсутнього керівника, а продовжують виконувати окремі посадові обов’язки, зокрема, підписують від імені підприємства договори, платіжні та інші документи, вчиняють інші правочини.

У зв’язку з цим виникають питання:

1) чи заборонено керівнику підприємства у період відпустки, тимчасової непрацездатності тощо використовувати свої посадові повноваження?

2) чи можуть офіційні документи, підписані керівником підприємства, а також інші вчинені ним в інтересах підприємства правочини у період відпустки, тимчасової непрацездатності тощо бути визнані недійсними?

3) чи можна керівника, який у період відпустки підписує та використовує для здійснення платежів платіжні документи підприємства, притягнути до кримінальної відповідальності за формальними ознаками складів злочинів, передбачених ст. ст.  200 (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення) та 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України?

Відповіді на ці питання визначаються правовою позицією щодо оцінки правомірності виконання керівником своїх посадових обов’язків у період відпустки. Зважаючи на те, що чинним законодавством дане питання, як уже зазначалось, належним чином не врегульоване, серед правознавців поширені дві альтернативних позиції.

Перша позиція ґрунтується на тому, що директор, наприклад, господарського товариства є виконавчим органом управління, який діє на підставі статуту і повноваження якого можуть бути припинені способом, який передбачений у статуті. З часу його призначення (обрання) на посаду та до звільнення з посади його службові повноваження не припиняються. Факт надання відпустки директору, крім випадку, коли його повноваження передаються іншому працівникові у порядку тимчасового заміщення, не припиняє його посадових повноважень. Таким чином, у разі, коли на період відпустки директора тимчасовий виконувач його обов’язків не призначається, директор продовжує правомірно користуватись своїми посадовими повноваженнями, у тому числі правом підпису банківських та інших документів.

Водночас існує інша точка зору, відповідно до якої директор підприємства передусім є посадовою особою, яка перебуває з підприємством у трудових відносинах, що регулюються нормами трудового законодавства України. У період відпустки директор не може виконувати посадові обов’язки, оскільки відпустка є формою відпочинку, що гарантується усім працівникам Конституцією України. Природно, що у період відпустки працівник не може бути притягнений до відповідальності за неналежне виконання своїх обов’язків, а тому буде правильним вважати, що його повноваження на цей період припинені. Неможливість виконання працівником  своїх обов’язків під час відпустки можна обґрунтувати також тією обставиною, що трудовим законодавством (ст.79 КЗпП) передбачена можливість відкликання працівника з відпустки у встановленому порядку. Також законодавством передбачена можливість суміщення посад та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Для виконання функцій керівника на час його відпустки може бути призначений виконувач обов’язків керівника, який користується усіма повноваженнями керівника, у тому числі правом підпису банківських документів.

Таким чином, якщо виходити з того, що у період відпустки посадові повноваження керівника припиняються, можна розглядати факт підписання керівником офіційних документів від імені підприємства у цей час, у тому числі платіжних, як вчинення дій без відповідних повноважень. За таких обставин зацікавлені особи матимуть формальні підстави ставити питання про визнання вчинених керівником правочинів недійсними.

Крім того, за таких умов факт підписання керівником підприємства будь-якого офіційного документу може формально містити ознаки злочину передбаченого ст. 366 КК України (службове підроблення), тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів. Склад злочину у таких діях може мати місце за умови, що особа знала або повинна була знати про відсутність у неї у момент підписання документу відповідних посадових повноважень. При цьому факт використання підписаного документу за призначенням, наприклад, для здійснення платежу, не має значення для кваліфікації цього діяння як службового підроблення.

Підписання керівником підприємства, який перебуває у відпустці чи „на лікарняному”, зокрема, платіжного документу може містити також ознаки злочину, передбаченого статтею 200 КК, що передбачає відповідальність за підробку документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут. Такий платіжний документ формально може вважатись підробленим в силу того, що посадова особа не мала права його підпису, усвідомлювала або повинна була це усвідомлювати, однак вчинила певну сукупність дій з метою надання вказаному документу вигляду підписаного уповноваженою на це особою. Якщо крім підписання платіжного документу мало місце його подальше використання,  а саме пред’явлення його як справжнього з метою здійснення переказу грошових коштів, доступу до інформації щодо відповідного банківського рахунку, в таких діях вбачається склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 200 КК України.  Якщо ж дії особи обмежувалися лише підписанням документу, а використання даного документу здійснювалося іншою особою, то дії щодо підписання можуть кваліфікуватися за ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 200 КК України як пособництво у  використанні підроблених платіжних документів.

Таким чином, зважаючи на ту обставину, що можливість продовження або необхідність припинення керівником підприємства виконання своїх посадових повноважень у період відпустки, перебування „на лікарняному” тощо законодавчими актами не визначена, певний ризик настання вказаних вище негативних наслідків для керівника, що у цей період продовжує виконувати свої функції, за несприятливого збігу обставин, на нашу думку, існує. Тому, з метою уникнення цих ризиків доцільно мати в штаті працівника, наприклад, заступника керівника, який за своїми посадовими обов’язками автоматично уповноважений виконувати усі або частину  обов’язків керівника у разі тимчасової відсутності  останнього. Можна також на період відпустки керівника покладати виконання функцій керівника на іншу посадову особу у порядку тимчасового заміщення. Таке розпорядження керівника оформлюється наказом. Керівнику у такі періоди варто утриматись від вчинення будь-яких правочинів, та, зокрема, підписання документів у якості посадової особи.

Доцільність таких рекомендацій підтверджується загальноприйнятою практикою, поширеною в державних установах та організаціях, керівники яких, як правило, ніколи не підписують документи, датовані днем їх перебування у відпустці, „на лікарняному” або у відрядженні.

<< Назад

 
G Analytics
сайт создан компанией сделать сайт